Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
Братухи, сегодня хочу вам поведать историю, которая случилась со мной пару недель назад. Честно говоря, было это довольно круто, я купил шишки марихуаны и поехал на море с друзьями. Начну с того, что мы с Димоном, Максом и Романом решили запастись закладками и немного оторваться.
В общем, я связался со своим поставщиком, которого все знают под кликухой "Глючит". Он нам обещал самые сильные шишки, которые только можно найти. Естественно, я не упустил такой шанс, ведь позитивное время - это всегда круто.
Поэтому, я решил закинуть парням сюрприз и купить для нашего путешествия добрую порцию гидропона.
Когда настал день отъезда, мы встретились у меня дома. Я распаковал мою драгоценную закладку и увидел в ней нечто прекрасное. Там были самые сильные шишки, которые только можно представить. Я от счастья хотел их сразу закинуть, но решил подождать, пока мы доберемся до места назначения - к морю.
Дорога на море была довольно жаркой, и мы все были в ожидании расслабляющего эффекта от нашего травника. Наконец-то, мы добрались до места и разбили лагерь. Чтобы сделать атмосферу еще более крутой, я приготовил небольшой наркошедевр.
| Название |
Количество |
| Гидропон |
10 г |
| Шмаль |
5 г |
Мы сидели вокруг костра, закатывая главную закладку нашего путешествия через нос, и попадали в меняющий цвета ночной небосклон. Как только я закинул первую дозу, я почувствовал, как реальность меняется, и мир стал казаться намного интереснее.
Братишки, это был настоящий космический трип! Мы попали в другую реальность, где все было ярким и красочным. Небо, море, песок - все стало настолько прекрасным, что я чувствовал себя частью вселенной! Я почувствовал, что я настоящий рэпер, который осознает красоту жизни!
Мы ходили по пляжу, придумывали крутые тексты и наслаждались морским бризом. Наша компания превратилась в маленькую хип-хоп команду, которая буквально проникла в каждый уголок этого прекрасного мира.
Мы плавали, загорали и не боялись показывать всему миру, кто мы есть. В этот день море и нас соединили в единое целое - трип, который продолжался часами, но казалось вечностью.
Но, как это ни странно, после долгого путешествия космическим пространством, мы почувствовали, что пора возвращаться в реальность. Хоть и было тяжело сказать "пока" нашему трипу, мы уже смотрели в будущее, где нас ждали новые приключения.
Так что, друзья мои, если вы решите собраться в компанию и отправиться в космическое путешествие, не забудьте закинуть шишками и окунуться в мир трипа. Ведь только вместе и наркоманы, и рэперы могут создать такую энергию, где жизнь становится настоящим расслабляющим хип-хопом внутри души.